Блог вчителя української мови та літерат

Українська мова , 6 клас

nismal — Fri, 05 Dec 2014 22:44:29 GMT

Тема уроку: Прикметник як частина мови

Навчальна мета: закріпити й поглибити знання учнів про прикметник як частину мови, його значення, синтаксичну роль у реченні, формувати вміння учнів визначати правильно прикметники,

конструювати речення з прикметниками;

Розвиваюча: розвивати творчі здібності учнів, зв’язне мовлення,

культуру мовлення дітей;

Виховна: виховувати любов і пошану до рідного поліського краю,

свого села

Обладнання: підручник. Таблиці з теми. Картини

Епіграф: Який чудовий рідний край ,

Усе кругом- немов розмай.

Н.Смаль

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ.Мотивація навчальної діяльності

(психологічна настанова щодо вивчення теми

«Прикметник як частина мови»

Учитель: сьогодні, діти , ми повторимо набуті вами знання про прикметник у початкових класах . Одержите ви й нові знання .

Ми будемо з вами заочно подорожувати рідним краєм , побуваємо в чарівних куточках нашої Чернігівщини та рідного села.

Отож, закликаю усіх працювати дружно, плідно, сумлінно.

ІІІ.Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку

ІV. Актуалізація опорних знань учнів

1.Експрес-бесіда: 1.Як називається розділ науки про мову, що вивчає частини мови?

2.Які ви знаєте частини мови?

3. Яка частина мови називається прикметнико

4. Які морфологічні ознаки має прикметник?

5. Синтаксична роль прикметника

2.Робота з таблицею «Прикметник як частина мови»

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Робота з епіграфом: визначити прикметники , дібрати синоніми до «рідний край»

Учитель: Діти, погляньте на чудові пейзажі, що зображені на картинах.

- Чи відповідає тема картин епіграфу уроку?

-А чи впізнали ви , що ці фото зроблені в нашому селі.

Справді, серед такої краси живемо ми з вами.

1.Творче завдання: побудувати 3 речень за картинами :

2.Вибірково-пошукова робота ( диктант ): (виписати прикметники , визначити рід, число, відмінок. Визначити синтаксичну роль прикметників).

Красується поліська сторона стиглими хлібами, родючими поляи, квітучими садами. Не замовкають ціле літо веселі солов’ї в нашому співочому краю.

Вечорові тихі сутінки непомітно оповили рідне село. Кожна нова зустріч із лісовими та польовими травами-це маленьке свято.

Від батьківського порога, від материнської пісні бере свій початок Батьківщина.

Індивідуальна робота:

Завдання: визначити члени речення в 4 реченні (учень біля дошки)

Фізкультхвилинка:

VІ.Узагальнення знань учнів

1.Робота в групах:

Повторення про антоніми та синоніми

До прикметників: красивий дібрати синоніми ( І група )

До прикметника чужий дібрати антоніми ( ІІ група)

2.Робота з підручником. Вправа 134 (усно).Колективна робота

3. Творче конструювання ( робота біля дошки):

1.Поєднати іменники з прикметниками, утворити словосполучення:

Край, село , хата, вулиця, оберіг, пісня, рушник

рідний, материнський , знайомий, давній, український, поліський, батьківський

2.Словникова робота: оберіг(пояснення вчителя)

3.Самостійна робота: увести подані словосполучення в речення на тему

«Наші давні українські обереги»

4. Творче завдання: прочитайте текст. Визначте тему, основну думку, стиль і тип мовлення

Рідне місто

Два кольори споконвіку були найхарактернішими для мого рідного Чернігова: зелений- від навколишніх лісів і блакитний- від оспіваної Довженко красуні Десни, води якої омивають місто. Перша літописна згадка про Чернігів датується 907-роком. Але місто моє молоде. Кожного року з’являються нові житлові масиви, сучасні офіси, фірми.

Центр міста прикрашає Алея Героїв зі скульптурними портретами видатних державних діячів нашої України. що народилися на цій землі.

Багатолюдно завжди і на площі Перемоги, де символом визволення міста від німецько- фашистських загарбників у вересні 1943 року височить на постаменті Т-34. Вся краса Принесення відкривається з пагорба Слави, де на могилі Невідомого солдата палає Вічний Вогонь.

Моє місто має великі культурні традиції. Його вулицями ходили Пушкін, Шевченко, Глібов, Тичина, Коцюбинський.

Стародавній Чернігів –обласний центр Чернігівської області. Це красиве сучасне місто, в якому вдало поєднується славне історичне минуле й краса сьогодення.

5.Робота з текстом: визначити прикметники

VІІ..Домашнє завдання (проблемна ситуація)

Уявіть ситуацію: ви відпочиваєте в оздоровчому таборі . У вас появилося багато друзів. Вони хочуть дізнатися про ваше рідне село. Опишіть його, уживаючи прикметники

VІІІ. Узагальнююча бесіда:

1.Гра «Мікрофон».

-Діти, оцініть свою роботу на уроці. Чи задоволені ви своїми відповідями?

Висловіть свої враження від уроку, продовживши речення:

Я дізнався, що…

Я більше узнав…

Я запам’ятав…

Мені б хотілося ще…

2.Скласти усне висловлювання на тему :

«Прикметник як частина мови»

ІХ.Мотивація оцінок. Підсумки уроку

Ускладнене просте речення. Систематизація й узагальнення знань учнів

nismal — Fri, 05 Dec 2014 22:32:03 GMT

Тема уроку: Ускладнене просте речення.

Систематизація й узагальнення знань учнів

Мета уроку: повторити, узагальнити, систематизувати

знання учнів про просте речення;

формувати вміння розрізняти

прості речення, правильно їх інтонувати,

розставляти розділові знаки ;

удосконалювати вміння учнів робити

синтаксичний розбір простих речень;

розвивати зв’язне мовлення учнів;

виховувати любов до природи , рідного краю

Тип уроку: урок узагальнення, систематизації

набутих знань

Обладнання: підручник, картки, схеми

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ.Мотивація навчальної діяльності

(повідомлення теми, мети, завдань уроку)

Епіграф: О мій прекрасний рідний краю,

За тебе кращого нема, я знаю

Н.Смаль

ІІІ.Актуалізація опорних знань учнів

1.Лінгвістичний діалог із класом (за схемою)

Відповіді учнів:

-за метою висловлювання просте речення буває…

( розповідне, питальне, спонукальне).

-За наявністю головних членів…( односкладні, двоскладні).

-За емоційним забарвленням…(окличне, неокличне).

-За наявністю другорядних членів…( поширене, непоширене)

-За висловленням думки …(повне, неповне).

-За наявністю ускладнювальних компонентів…

( ускладнене, неускладнене).

2.Робота з таблицею:

-Просте речення може ускладнюватися…

( однорідними членами речення, звертанням, вставним

елементом, відокремленим членом).

ІV. Закріплення здобутих знань та формування практичних умінь

і навичок( тренувальні вправи)

1. Установити відповідність : визначити, чим ускладнене просте речення. Поставити розділові знаки

1.Жовтіють повсюди кульбаби, перші весняні квіти

наших полів.

2.Десь далеко, із-за темного соснового лісу,

обізвався грім.

3.Луги, струшуючи срібну росу, розляглися співами

своїх соловейків.

4.Село, оповите тишею, дихало пахощами квітучих садків

А- відокремлене означення

Б- відокремлена обставина

В- відокремлена прикладка

Г- відокремлений уточнювальний член речення

2.Інтерактивна вправа (робота в парах ):

Утворити варіанти поданого речення:

Такої пізньої весни ще не було

1 пара: ускладнити речення однорідними членами речення.

2 пара: ускладнити речення вставним словом.

3 пара: ускладнити речення відокремленим означенням.

3. Творче конструювання:

З кожної пари наведених простих речень утворити

речення з відокремленими членами:

1.Холодний вітер проймав наскрізь. Він був різкий і

поривчастий.

2.Яблуня вкрилася білим пахучим цвітом. Вона звеселяла

весняний садок.

3.Довкола села простягся вічнозелений сосновий ліс.

Він є джерелом багатства і краси.

4.Святим для мене є матусин рушник. Рушник заквітчаний зеленим

барвінком і червоною калиною.

4. Повторення схеми розбору простого речення

5. Робота біля дошки. Синтаксичний розбір речень:

1.У калині, кажуть, цілюща сила й чарівна краса.

2.Спить моє рідне село, оповите серпанком нічним

(індивідуальна робота)

6.Усний синтаксичний розбір простого речення:

Слався, рідна земле моя, рясними садами, квітучими

полями.

( повторення: односкладні речення; розділові знаки

при звертанні)

7.Робота з епіграфом :пояснити розділові знаки .

Визначити, чим ускладнене просте речення.

Завдання: дібрати синоніми до «рідний край»).

V.Узагальнююча вправа:

орфографічний практикум: пояснити розділові знаки в реченнях:

1.Здається я ще ніколи не помічав такої чаруючої краси на Десні.

2.У тих піснях оживає і босоноге дитинство і матусина пісня колискова тихе надвечір’я і біленька вишня в саду.

3.Про тебе рідний мій краю пісня щира лине й серце мені звеселяє.

VІ.Домашнє завдання:

Високий рівень: написати творчу роботу «Моє рідне село»,

використовуючи ускладнені прості речення

Достатній рівень: підручник, стор. 250, завд.28,

поставити розділові знаки

Середній рівень: побудувати прості речення зі звертаннями

та вставними словами

VІІ.Мотивація оцінок .Підсумки уроку.

Картини природи у творах Т.Г. Шевченка. «Садок вишневий коло хати»

nismal — Fri, 05 Dec 2014 22:18:37 GMT

Тема уроку: Картини природи у творах Т.Г. Шевченка.

**5 клас «*Садок вишневий коло хати»***

Навчальна мета: ознайомити учнів із поезіями Тараса Шевченка,

де відтворено картини природи,

розкрити настрої пейзажних творів поета,

проаналізувати твір «Садок вишневий коло хати…»

Розвивальна: розвивати вміння виразно читати поезії,

знаходити в них засоби мовної виразності,

розвивати творчі здібності, зв’язне мовлення,

мислення учнів. пізнавальні інтереси

Виховна: виховувати почуття прекрасного, любов до природи,

захоплення красою природи

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, ілюстративні матеріали,

виставка творів поета, малюнків учнів; комп’ютерне

забезпечення

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ.Повідомлення теми, мети, завдань уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1.Слово вчителя:

Діти , на попередніх уроках ви дізналися про дитинство Тараса Шевченка, його гіркі дитячі поневіряння.

У початкових класах ви вивчали поезії цього видатного поета. Хотілося б послухати твори Тараса Шевченка у вашому виконанні. Зверніть увагу на ілюстровану виставку до творів Кобзаря.

2.Виразне читання учнями поезій Тараса Шевченка :

«Зоре моя вечірняя» , « Реве та стогне Дніпр широкий», «Зацвіла в долині червона калина», «За сонцем хмаронька пливе»,»Сонце сходить, гори чорніють»

(використання ілюстрацій до творів Шевченка

(комп’ютерна підтримка)

3. Бесіда з учнями:

1.Які почуття викликали у вас прочитані поезії?

2.Чи бачили ви вечірні зорі на небі? Опишіть їх.

3.А чи бачили ви розбурханий Дніпр?Які враження?

Учитель: усі, гадаю, ви бачили, як пливуть по небу хмарки, як сонце сходить,

І чули, звичайно, як у ранковий час соловейко в садочку співає..

Такі чудові картини природи змалював Тарас Шевченко у своїх творах.

ІV.Повідомлення теми , мети, завдань уроку

V. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Учитель:

Ви, діти , уже знаєте , що Тарас Шевченко був ув’язнений у казематі.

2.Словникова робота- каземат-це приміщення, де тримали в’язнів.

Там поет написав 13 поезій. Серед них і «Садок вишневий коло хати…»

3.Проблемне запитання:

Як ви, діти, думаєте, що спонукало поета до написання вірша?

Учитель:

Тарас Шевченко дуже любив природу. І описав її майстерно, зворушливо,

з великою любов’ю.

4.Читання поезії «Садок вишневий коло хати» учителем, а потім – ученицею.

5.Бесіда-діалог :

1.Які картини виникли у вашій уяві.?

2. Які зорові, слухові образи є в поезії?

3. Визначте слова, що передають український колорит.

4. Що ви можете сказати про звичаї української родини на основі

поезії?

5.Образ « коло хати» є символом чого? (спокою, захищеності)

6.А чи збираєтеся ви , діти, родиною влітку вечеряти на природі,

у садочку? Опишіть таку картину (учнівські розповіді)

6.Робота з картиною до поезії «Садок вишневий коло хати»

7. Колективна робота з учнями: визначення теми, ідеї вірша ,рими

8. Загадка:

Один десятирічний хлопчик дорікав мамі: «Чому ти не повезла

мене весною в село до бабусі - я там таке пропустив!»

Поміркуйте: що він пропустив?

9.Презентація малюнків до поезії «Садок вишневий коло хати»

Словесне малювання.

Учитель: розгляньте свої малюнки. Використовуючи засоби мовної виразності, доповніть малюнок словесною характеристикою

10.Робота з художніми тропами.

Доповніть текст власними епітетами й порівняннями:

…вечір спадав на землю.

Із саду линула… солов’їна пісня, неначе…хор зібрався на

свій…концерт.. Затихли в … саду … солов’ї.

…Зоря сяяла на … небі, неначе ….

VІ.Узагальнення вивченого

VІІ. Підсумки уроку. Домашнє завдання-вивчити напам’ять

«Садок вишневий коло хати».

Література рідного краю . «Найдорожче серцю – рідний край»

nismal — Fri, 05 Dec 2014 21:40:45 GMT

Тема уроку: Література рідного краю .

6 клас «Найдорожче серцю – рідний край»

Мета уроку: ознайомлення учнів із художніми творами про

Україну, де звучить тема рідного краю;

виховувати в учнів усвідомлення відчувати себе

дітьми матері України , патріотичні почуття,

любов до рідного краю;

розвивати літературний кругозір учнів, їхнє

мислення , творчі здібності, пам’ять

Обладнання: ілюстративні матеріали, фотографії

Хід уроку

І сторінка «Мій рідний край- смолянська земля»

1.Слово вчителя:

Доброго дня , діти.

Я хочу , щоб на душі у кожного з вас було тепло і радісно.

Отож, побажайте одне одному і добрих успіхів на уроці.

От бачите - і настрій відразу хороший.

Я закликаю сьогодні кожного творчо працювати на уроці..

Повідомлення теми, мети уроку (записують учні)

Діти, зверніть увагу на слова на дошці, що є епіграфом нашого уроку:

Мій прекрасний рідний краю,
За тебе кращого нема, я знаю.
Моє серце радіє і щемить,
Як чудово в Україні жить.

Н.Смаль

Ці слова я присвятила нашому отчому краю, рідному селу. Я гадаю, що ви теж так же щиро любите свою Україну, рідний наш край, де так голосно співають солов’ї, де линуть веселі пісні , де калина, як дівчина, красується, де хлібами густими поле хвилюється.

(Діти записують епіграф уроку)

Учитель: Наше рідне село Смолянка- краплиночка у світі,

Його теплом і любов’ю зігріті, ви - найщасливіші діти у світі.

Тут коріння нашого роду славного, тут жили наші діди, прадіди, тут живуть наші батьки, тут народилися й живемо ми.

Вслухайтеся у веселий спів пташок у шкільному саду, у шепіт білокорих берізок круг села, пройдіться полями й лісами. Усе тут миле й рідне нам.

Зверніть увагу на фото , зроблені в нашому селі. Справді, кожного, зачарує така дивовижна краса.

2.Робота з ілюстраціями до уроку.

Діти, де б не жила людина, наймиліший той край, де вона народилася, виросла.

Гадаю, ви прочитали «Казку про рідний край».

ІІ сторінка «Ось що таке рідна земля і свобода!»

1.Творче моделювання: 1.Чим вам сподобалася казка?

2.Якою була подарована володареві пташка.

Чим вона його чарувала?

3.Чому пташка втратила спів?

4.Чому володар послухався мудреця?

5.Як змінилася поведінка пташки біля болота?

6.Що змушений був зробити володар? Який вчинок

він зробив?

2.Учениця читає уривок:

- Так от звідки моя пташка! Це її рідний край, - замріяно мовив володар. Він згадав свою улюблену столицю, де не був уже три роки.

- Відчиніть дверцята клітки й випустіть пташку, - звелів володар.

І тоді всі пташки заспівали славу рідному краю, заспівали тисячу й одну пісню волі.

Ось що таке рідна земля і свобода!

визначимо тему та основну думку твору.

(колективна робота учнів та вчителя)

Тема казки: змалювання туги за рідним краєм

Ідея: уславлення рідного краю

3.Розповідь учителя:

Знаменитий український богатир Іван Піддубник вигравав змагання з боротьби в Парижі, Нью-Йорку, Лондоні. Про його складали легенди. Власники спортивних клубів Америки намагалися підкупити українського спортсмена. Одного разу йому навіть пригрозили конфіскацією всього гонорару за перемогу, якщо він не залишиться в їхній країні.

«Батьківщина за гроші не продається»,- відповів І.Піддубник.

4.Проблемне запитання до учнів:

Що ви думаєте про це? Можливо, хтось поступив по- іншому

5.Учитель: Згадайте Василя Симоненка :

«Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину»

Діти, навіть птахи й звірі тужать за рідним краєм.

Послухайте :

Ми спитали журавля:

«Де найкраща є земля?»

Журавель відповідає:

«Краще рідної – немає»-

6.Учитель: Пригадайте нещодавно прочитану поему М.Вороного «Євшан- зілля».

1.Що допомогло хану повернути сина до рідного краю?
Що не дало юнакові забути рідний край?
2.Чому євшан-зілля пробудило в юнака синівські та патріотичні почуття?
3.Прочитайте слова половецького юнака, які виражають його патріотизм.
4.Поясніть значення епіграфа до поеми.

7.Робота в групах:

Завдання:

І група: - Хто такий патріот? У чому ваш патріотизм?

ІІ група: - Що таке патріотизм?

У чому проявляється патріотизм сучасних українців ?

ІІІ сторінка «Не забувай свій рідний край»

1.Учитель: нещодавно, діти, ми вшановували 120-річчя з дня народження видатного письменника, нашого земляка О.П. Довженка.

Пригадаємо його прекрасний твір «Зачарована Десна». Тільки людина-патріот з такою великою любов’ю могла так написала про колиску свого дитинства- про рідну Сосницю, про красуню Десну.

-Пригадайте картини, проведені на берегах красуні Десни.

Що захоплювало юного Сашка?

Учні: Він любив із косарями їздити на луг, лежати на возі.

Він стрибав у пісок до Десни, пив воду. Бігав по сінокосу.

2. Розповіді учнів на основі ілюстрацій до твору

(комп’ютерна підтримка)

Учитель: (читаю з дошки)

«Зачарована Десна - «це задушевна лірична сповідь, по вінця

Напоєна любов’ю до рідного краю, до трудового народу, до

України з її великим, але скорботним минулим і з її великим

І радісним майбутнім».

Максим Рильський

3.Поетична хвилинка

Учитель: я хочу вам прочитати свою поезію:

Моє дороге, чарівне село,

Ти, як квітка розцвіло.

Люблю пахучий аромат я трав,

І літнє сяйво вечірніх заграв.

Люблю твої квітучії сади

І дзвін джерельної води.

І невтомних наших трударів.

І моїх натруджених батьків.

За все люблю моє рідне село,

Бо найкраще у світі воно.

Учитель: я хочу, діти, щоб ви прочитали дещо з моїх творів

4.Виразне читання учнів:

У невеликому селі я живу,

Його традиції чудові бережу.

Вивчаю рідну мову солов’їну ,

Люблю, люблю свою Україну .

У цім селі- найкраща моя школа,

І парк, і річечка довкола.

А кругом старезнії ліси -

повні гомону й краси!

Ох, родючі в нас поля,

Видно за селом їх здаля.

Десь жайворонок заливається,

День хлібороба рано починається.

Сходить сонце над селом,

Ранкова тиша стоїть кругом.

Пахне квітами і хлібами,

Натрудженими хліборобськими руками.

У садку вишневому чути солов’я.

Так співає радісно вся моя земля.

Вечорова тиша залягає,

Натруджене село спочиває.

Чарує біла круговерть,

Замітає. Засипає все геть.

І тоді красиве ти, село.

Хоч і снігом тебе занесло.

Куди ж я не піду.

Кращого місця ніде не знайду,

І лину серцем я туди,

Де дитинства мого є сліди.

Учитель: Діти, ваше дитинство проходить у рідному селі. Ви тут живете, ходите до школи, спілкуєтеся із друзями, односельцями.

5.Творче завдання проблемного характеру:

Назвіть улюблений куточок у рідному селі.

Поясніть, чим він вам дорогий.

(Учнівські розповіді)

Учитель: А для мене, діти, улюблений куточок там , де я живу,

знаєте. На території старої школи багато дерев. Уже цілий

березовий парк. І ось там, а особливо влітку вранці так

виспівують солов’ї, кують зозулі, іноді дятли вистукують.

Я просто захоплююсь такою красою!

6. «Скарбничка народної мудрості»

Учитель: пригадайте, діти, що таке прислів’я?

Які прислів”я, приказки про рідний край ви приготували

Учні:

Кожному мила своя сторона.

Рідна земля і в жмені мила.

За рідний край і життя віддай.

Всюди добре, а вдома - краще.

ІV.Домашнє завдання: Творча робота за одним з поданих прислів’їв

Робота з пам’яткою:

1.Оберіть прислів’я, яке припало до душі.

2.Пригадайте ситуації, у яких використання прислів’їв

буде доречним.

3.Придумайте вступ, основну частину, висновок.

4.Запишіть план до твору.

5.Напишіть твір на чернетці.

6.Перевірте написане.

7.Перепишіть твір у зошит.

V. Мотивація оцінок. Підсумки уроку

Дорогі діти! Де б ви не жили, завжди повертайтеся в дорогий серцю край, у своє рідне село, де милий і рідний кожен куточок.

Хочеться вірити, що наша Україна переживе такий важкий час і завдяки сильному патріотизму нашого народу стане сильною європейською державою. А вам, молодому поколінню, творити її майбутнє.

Хочеться, щоб ваше дитинство проходило під мирним українським небом на мирній українській землі.

Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну,

Красу її вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

Виховний захід

nismal — Fri, 05 Dec 2014 21:35:54 GMT

Урок родинного виховання

Родинну святість -

від роду й до роду

Автор: учитель української мови та літератури
Смолянської ЗОШ І-ІІІ ст.

Смаль Надія Іванівна

Мета : формувати в дітей повагу до традицій та звичаїв свого

народу, пошану до давнього оберега

української родини – рушника , до національних вишивок,

розвивати прагнення берегти й продовжувати родинні традиції

Учитель:

Сьогодні ми , діти, зібралися з вами в родинному колі з вашими матерями, бабусями в прекрасній оселі, заквітчаній барвистими вишиванками. Погляньте на ці прекрасні роботи. Гадаю, що не буде сьогодні байдужих до такої краси, яку творять жіночі вправні руки.

Учні виконують пісню «Матусині рушники». Автор- Смаль Н.І.

Як горять барвисто на стінах рушники,

То моєї мами загублені роки.

ЇЇ рук то ніжне і лагідне тепло,

Зичить рідна ненька нам щастя і добро.

То не просто нитки, чудові ниточки,

То яскраві й ніжні весняні квіточки.

І блищить на сонці вранішняя роса,

Рушники матусі – то справжняя краса

Учитель:

Живемо ми сьогодні з вами в добротних будинках.

Але зберігся ще давній звичай заквітчувати наші оселі українськими вишиваночками , особливо рушниками. Багато чудових майстринь прекрасної вишивки живе сьогодні в нашому селі , хто кохається в такій неповторній красі мистецтва, хто передає її своїм дітям та онукам.

Вишивання – то дивний, чарівний світ, в якому живуть справжні майстри своєї справи. Яскраві квіти завжди в їх душі , бо тільки людина ,красива душею, здатна творити справжню красу.

І всі, хто сьогодні присутній у нас на уроці народознавства, має певні родинні традиції , які продовжуються , шануються родом.

Учениця:

Наше село- сім’я єдина,

Усі ми тут- велика, дружна родина.

Славний і прекрасний наш рід,

Ми свято шануємо свій родовід,

Традиції славні його бережемо,

Від роду й до роду передаємо.

Янушкевич Аліна:

Я- справжня україночка.

Бачите, яка в мене вишиваночка!

Це ж бабуся для мене вишивала,

Щоб на свята я її вдягала.

А ще зверніть увагу на сорочку-вишиванку моєї матері Людмили Вікторівни

і на вишиваночки моєї бабусі Єрмоленко Н.І.

Учитель:

Гадаю, серед нас немає байдужих до цих прекрасних робіт, створених умілими руками невтомної майстрині Єрмоленко Н.І.

Захоплюють своєю красою, неповторністю гарні вишиванки . Прекрасні сорочки в Аліни, матері і бабусі. До речі, сорочка , що на Наталії Іванівні, остання її робота, яку недавно вона вишила.

Така клопітка робота займає багато часу, терпіння, але приносить справжнє задоволення.

А тому вишиванням з охотою захопилися і дочка Людмила Вікторівна,

і внучка Аліна.

Учитель:

Людмило Вікторівно. Розкажіть про свої славні, такі прекрасні родинні традиції.

Людмила Вікторівна:

Моя мама Наталія Іванівна- справжня рукодільниця. Вона закохана в українську вишивку. У неї стільки прекрасних робіт. Цим заняттям вона захопила й мене, а особливо Аліну.Вона шиє, як доросла. Погляньте на її вишивання. Мене це радує, що продовжуються родинні славні традиції.

Аліна:

І друга бабуся в мене майстриня завзята,

Це ж рідна мати мого тата Янушкевич Катерина Григорівна

Скажу і не помилюся -

Така вже в мене бабуся.

Не може спокійно жити,

Їй би шити і шити.

Моя бабуся так гарно вишиває,

А як чудово ще вона співає.

Усе добре в собі поєднала

І нам, онукам, передала.

Моя сестричка Ірина це саме б сказала.

Іра Масльонка:

пісня і вишивання – то наше родинне мистецтво Янушкевичів, а йде воно від від берегині роду , нашої бабусі Катерини Григорівни. У цієї прекрасної ділами і справами жінки вистачає часу на все, особливо на вишивання. Воно настільки улюблене, що стало родинним, передалося від матері до дочок, до нас, онуків.

Катерина Григорівна:

Вишивання і пісня - то моє життя. Як не важко мені, а беру і вишиваю, завжди співаючи. Стільки уже маю вишивок, що вже думаю, що буде остання, а потім знов беруся за нову роботу. Рада , що дочки і внучки продовжують мою добру справу , усі вміють вишивати і захоплюються цим.

Учитель:

Справді, родина Янушкевичів - суто українська родина,

що береже, шанує і примножує славні родинні традиції. Прекрасні жінки із роду Янушкевичів творять справжнє диво на полотні і в душі.

А ще цей великий, дружний, працьовитий , талановитий рід має родинний прекрасний дар - чудовий голос. Чарують своїми прекрасними піснями Катерина Григорівна, активна учасниця народного фольклорного ансамблю «Оберіг», її син Микола Миколайович, керівник цього колективу, внучки Катерини Григорівни , Аліна та Ірина.

Запрошую їх до пісні

ПІСНЯ «Мамині яблуні»

Учитель:

Зверніть увагу на роботи юної рукодільниці 8 класу Носок Аліни. Вона гарно вчиться, добре малює і , як бачите, прекрасно вишиває.

Це мистецтво в неї теж від роду.

Учитель:

Аліно? Що тебе спонукає до такого заняття. Коли ти знаходиш час для цієї роботи?.

Носок Аліна:

Вишивання- то задоволення для моєї душі. А якщо є бажання, то час знайдеться. Вишиваю я у вільний час, як уроки виконані, у вихідні працюю, влітку шию в холодочку.

Носок Аліна:

Рушничок мій, рушничок.

Я ж тебе вишивала

І в садочку тихо співала,

Де зозуля кувала.

І ожив на рушникові

Світ життя і любові.

Я дуже вдячна матері своїй

За науку і радість душі моїй.

Віта:

Щоб від сестрички не відставати,

Навчилась з охотою і я вишивати.

З’явились квіточки рядками,

Полюбуйтеся нашими рушниками

Учитель:

А що скаже мама Аліни, Аніта Миколаївна. Це, мабуть, ви захопили дитину своїм прекрасним заняттям.

Аніта Миколаївна:

Звичайно, що я. Я люблю шити і багато шию. Вишила для своїх донечок рушники, убрання, ось на Аліні погляньте. А Аліна теж захопилася вишиванням. І навчилася так швидко. Було, вишиє то листочок, то квіточку.

І так уже має свої вишивки, що красуються ось на столі.

Лєра:

1.Вишивання – то дивний , чарівний світ, у якому живуть із своїми мріями, фантазіями, уявами наші майстрині. Вони роблять добру справу, передають нам , дітям свої прекрасні традиції, тим самим плекаючи нашу рідну культуру.

Вони передають нам добро, щедрість, любов, уплетені їхніми руками в кожний хрестик, кожну квіточку на землі і на полотні.

Ольга Іванівна

Я ж тебе, мій синку, вишивати не навчала,

Але материнський рушник

Тобі приготувала.

Скоро вирушиш в далеку дорогу

Від рідного отчого порогу.

Я подарую тобі цей святий оберіг,

Аби все життя тебе він беріг.

Павленко Владислав:

Яка краса, що мати вишивала

І ночей вона недосипала.

А тихенько все собі співала,

Щастя - долі мені бажала.

У кожній квіточці лагідне тепло,

Аби мені добре було.

Для мене святість цей рушник,

дай же , Боже, щоб він ніде не зник.

2.Дорогі жінки!

Ви працюєте з великою охотою,

Ми пишаємося вашою роботою.

Хай горять барвисто ваші рушники.

Хай не старять вас роки.

Учитель: Надворі зима. А в оселях наших майстринь завжди літо, бо

яскраві квіти завжди горять у їх барвистих вишивках і на полотні. Тільки краса душі і щире серце здатні творити таку справжню, захоплюючу красу.

І в цьому – радість життя.

Учитель:

Погляньте ще раз усі на красу, розмаїття чудових рушників, різних вишивок.Спасибі вам, українські берегині, за неперевершене мистецтво.

А ви , діти, бережіть та передавайте від роду до роду родинну святість.

Учитель:

Ми знаємо , що юну душу Пацюк Ірини пісня полонила,

Її ж співати бабуся навчила,- Масльонка О.В., активна учасниця фольклорного колективу «Оберіг»

Своїми піснями дівчину дуже захопила.

Ірина:

Передай мені, бабусю, пісню щиру про матір і Україну.

Родинну святість мені передай,

І сьогодні зі мною заспівай.

ПІСНЯ «Мамина доля»

Учитель:

Хочеться подякувати батькам, бабусям за участь у цьому заході, за те, що ви передаєте дітям, онукам прекрасні родинні звичаї, традиції, працелюбність , усе, чим багаті й славні ваші родини.

Хотілося б , щоб ви , діти , родинну святість примножували, шанували і передавали від роду й до роду.

Аби в кожній родині наших учнів завжди панувала повага , злагода

і взаєморозуміння

Нехай теплом і любов’ю , веселим дитячим щебетом буде наповнений дім , нехай уся родина частіше збирається за гостинним столом . Будуть міцні родини - буде й міцна Україна.

Учитель:

Швидко ви виростаєте, діти. І незабаром із рідного отчого дому, із- під теплого материнського крила полетите у широкий світ. А неньчин рушник буде святим оберегом від усяких бід у житті.

Нехай ця пісня на святі лунає,

Хай усю велику родину єднає.

Ми продовжим традиції свого роду,

Ми- нащадки славного народу.

«Пісня про рушник»

Звіт про роботу народознавчого гуртка

nismal — Fri, 05 Dec 2014 21:07:11 GMT

Позакласна робота з народознавства

Свою виховну діяльність з народознавства я спрямовую на формування людини високої моральності, громадянина з глибокою національною свідомістю, справжнього патріота України. А тому я як учитель - філолог на заняттях гуртка допомагаю своїм вихованцям глибше пізнати історію рідного краю , відкрити таємниці творчості українського народу, намагаюся повніше вселити в дитячі душі почуття патріотизму, поваги, любові, добра.

Я сама глибоко черпаю знання народної творчості, добираю цікаві, емоційно насичені форми проведення занять. Головне для мене - зробити всіх гуртківців активними учасниками навчально виховного процесу , щоб вони не тільки спостерігали та слухали , а й глибоко засвоювали народні скарби, використовували їх у своєму житті.

Я вважаю , що народознавча робота – то духовна зброя, яка вчить наших учнів любити природу, людей, навколишній світ, вчить глибоко цінувати все те, чим багата наша Україна.

Виховні заходи, які я планую, вимагають від учнів прояви ініціативи , творчості і самовираження. Це і організація відпочинку, краєзнавчо - туристська робота, історико - етнографічна , пошукова діяльність.

Мої вихованці ніколи не є споглядачами. Намагаюся їх зацікавити, розвиваю в них здібності до різних видів діяльності . Я вірю і знаю , що всі мої діти талановиті, вони є моєю надійною опорою в роботі .Я добре знаю кожну дитину, її потреби , інтереси , бажання.

Анкети спостережень, індивідуальні спілкування з учнями дали змогу мені як керівнику гуртка відкрити для себе кожного вихованця , прогнозувати наслідки його діяльності в гуртку.

Цікава, творча робота в перетворює дітей у творців. І вони стають ініціаторами різних хороших справ і починань у школі , з великою охотою вирушають у мандри включаються в різні експедиції й акції , охоче презентують свою роботу. І творять поезію, що йде із юних сердець , сповнена краси, добра, людяності.

У своїй виховній діяльності я віддаю перевагу схваленню, заохоченню, всіляко сприяю розвитку учнівської активності, ініціативи. Це завжди додає учням впевненості в собі, розвиває відповідальність і бажання бути ще кращими, прагнення творити добрі справи.

Сьогодні від мене, керівника, організатора народознавчого гуртка, залежить багато. .Діти ждуть , прагнуть чогось нового. Тому в сучасних умовах основними шляхами успішної реалізації виховної діяльності для мене є наполеглива праця , розробка й реалізація нових творчих програм , використання інноваційного стилю діяльності.

Моя народознавча робота не зводиться тільки до лекційних, одноманітних занять, бо тоді втратиться виховний потенціал гуртка , інтерес учнів , їх бажання працювати , займатися творчими справами. Більшість занять з народознавства- практичні . Я їх намагаюся продумати , провести так , щоб вони були цікаві, доступні дітям , відповідали їх віковим особливостям.

Чільне місце в моїй роботі займають заняття – екскурсії , походи. Діти люблять такий вид , самі виступають ініціаторами їх проведення.

З року в рік у мене все більше з’являється нових форм роботи із вихованцями. Це і ті , що вдосконалюю , творчо доповнюю , бо змінюється час , змінюються учні.

Інновації, які я використовую як керівник народознавчого гуртка:
пошуково - дослідницькі роботи,
пошуково - краєзнавчі експедиції,
уроки - екскурсії,
подорожі екологічними стежками,
презентації творчих робіт,
творчі проекти діяльності,
круглі столи, уроки здоров’я , доброти

Систематично й наполегливо я займаюся самоосвітою, розвиваю власні ідеї у процесі своєї народознавчої діяльності. Бачачи перспективи творчого розвитку, прогнозую й аналізую свою діяльність. Завжди роблю для себе підсумки певної роботи . Міркую , що вдалося., що треба допрацювати , які успіхи , невдачі .

Тому важливо для мене бути не тільки учасником інноваційної діяльності, а й експертом на етапі її аналізу.

Працюю у взаємодії з педколективом , класними керівниками, батьками учнів.

Творча співпраця , звичайно ж, дає плідні результати. Ми спільно розробляємо заходи виховної діяльності. Можна сказати, у нас добре налагоджена система в виховної роботи, а від цього – тільки успіхи.

Я дуже схвально можу сказати, що батьки моїх вихованців теж у тісній співпраці зі мною. Вони беруть участь в екскурсіях, походах , у пошукових роботах.

Отже, я дуже рада, що спільна наша діяльність спрямована на національно- патріотичне виховання юних громадян , на відродження нашої духовності .

Виконання будь-яких завдань, проведення певних заходів, участь в акціях, операціях - усе проводиться згідно чітко розробленого плану. Кожен учень чи група дітей чітко усвідомлюють свої завдання , виконання яких для них є

почесним, відповідальним .До роботи залучаю всіх дітей. Кожен несе відповідальність за доручену справу, за її кінцевий результат.

Так в процесі спільної творчої справи розвиваю в учнів почуття відповідальності, колективізму.

Останнім часом я часто залучаю своїх вихованців до пошукових робіт, які потребують чимало часу .Діти охоче включаються в таку роботу.

Довгою й клопіткою була пошуково - дослідницька робота гуртківців «Хліб очима дітей», яку вони представляли на обласній виставці »Хліб- усьому голова»., підготувавши прекрасну виставку. Спільно було розроблено творчий проект

»Хліб- наше багатство» , за яким і проводилася пошукова робота. Конкретно було визначено основні напрямки роботи, етапи проекту. Діти наполегливо працювали під час літніх канікул , зібрали багато цікавих матеріалів. Три групи дітей виконували різні завдання : спостерігали за ходом жнив на полях рідного села., зустрічалися із хліборобами , бували на току, зібрали чимало матеріалів про голодомор, провели тематичний тиждень у школі .

До дня хлібороба юні народознавці підготували вечір - зустріч із трударями свого села «Низький уклін вам, славні хлібороби» , де було вшановано людей хліборобської праці.

Справжнім святом у школі стала презентація гуртківців своєї пошукової роботи , куди було запрошено хліборобів , батьків, які порадували смачними паляницями , пахучим короваєм.

Цікавим був урок духовності »Цілую хліб гарячий на столі…» із народною майстринею Павленко Наталією Володимирівною. Діти спостерігали за роботою вмілої господині , училися її майстерності , поласували духмяним хлібом та свіженькими пиріжечками.

Велика робота проведена гуртківцями по вивченню історії рідного краю, свого села, його минулого та сьогодення.

Це і створення фольклорного альманаху «Від роду до роду» , і організація тематичної виставки « Мій рідний край, моя земля» .Гуртківцями упорядкований

пісенний збірник «Пісні рідного села» . Чудово організоване пісенне свято гуртківці провели за участю лауреата районних, обласних , Всеукраїнських фестивалів – фольклорного колективу нашого села «Оберіг».

Багато пісень вивчено моїми вихованцями .Це вони стають ініціаторами проведення фольклорних заходів у школі , де радують усіх своїми чудовими голосами.

Ніхто не був байдужий до проведення народознавчого свята» Святе, як хліб, моє рідна село». Чималу пошукову роботу провели діти , готуючись до цього заходу.

Це і вивчення історії села, і зустріч із довгожителями, і збір матеріалів про видатних людей, і про сьогодення рідного села.

Свято проходило в українській світлиці , заквітчаній нашими смолянськими рушниками. Учні зібрали давні речі , якими користувалися колись жителі села, зібрали на виставку речі наших сільських умільців.

Здійснили ми екскурсію по всіх вулицях, закутках села . Усі вони мають свою історію, чимось відомі. Багато матеріалів зібрано про наших славних земляків , героїв війни: Гончара Павла та Вікторова Григорія.

Іменами відважних земляків названо вулиці села , де живуть прекрасні люди.

Побувала я із своїми вихованцями на екскурсіях у справжніх майстрів своєї справи, що живуть поруч із нами, творять справжні дива.

Відвідали ми ремісничу мастерню вчителя- пенсіонера , справжнього майстра своєї справи Павленка Петра Родіоновича. Захопилися діти чудовими виробами із дерева. Надзвичайне задоволення отримали діти від зустрічей із сільськими умільцями по лозоплетінню Янка Василя Даниловича та Зажидька Григорія Трохимовича .

Кожного року буваємо в оселях майстринь українських рушників .Любовно оглядаємо старовинні скрині господинь з давніми рушниками, вишитим одягом.

Радують наші серця чудові вироби Єрмоленко Н.І., Янушкевич К.Г,

Цибульської Л.В., Гончар О.О. та інших.

Надзвичайно велике задоволення учні отримали від екскурсії до видатної майстрині українських рушників Андріяш Ганни Олександрівни , де ми провели урок народознавства «Рушнички ж ви мої, рушнички» . Славна ткаля- справжня майстриня. ЇЇ вмілими , невтомними руками вишито сотні рушників. А скільки виткала їх на верстаті, роботу за яким не залишає Ганна Олександрівна і сьогодні у свої 84 , бо то для неї – велика насолода, радість життя , надзвичайне задоволення. Діти пильно стежили за роботою ткалі на верстаті, самі пробували працювати, і це вони робили із задоволенням .

Такі види роботи мого гуртка розвивають естетичні смаки дітей , спонукають дітей до трудової діяльності , захоплюють красою .

Такою ж метою було і проведення уроку духовності » Родинну святість у серці бережемо»за участю батьків, родичів гуртківців ,де було представлено родинні вишивки. Проведений захід засвідчив про те , що діти шанують , переймають родинні традиції, продовжують їх і примножують. Дівчатка добре вишивають, мають свої чудові роботи.

Багато різних майстрів , умільців живе в нашому селі. Ознайомитися із їхнім мистецтвом , навчитися чогось – мета екскурсій до таких талановитих людей.. Досвідчений садівник Польгуй Микола Григорович охоче розкрив таємниці свого улюбленого заняття, вирощування чудових сортів винограду. До речі, він корисне поєднує з красивим , бо дуже кохається у квітах.

А сільський бджоляр Махній Василь Миколайович так захоплююче розповів про своє бджолярство , пригостив дітей медом.

Мої вихованці дуже люблять свята. Пропонують, як краще зробити, що нового можна. Скільки дітей, стільки і думок.

Велику виховну силу мають традиції, обряди, звичаї , пов’язані з народним календарем. Кожного року мої вихованці весело гуляють на українських Андріївських вечорницях, готують свят – вечір . А в новорічному дійстві «Щедрий вечір! Добрий вечір!» , яким ми вітаємо жителів села, поетизуються побажання здоров’я й добробуту господарям, щастя в домі.

Не обходиться поза нашою вагою і прихід весни . Це мої діти оспівують красу життя у піснях - веснянках, висловлюють похвалу матері - землі і всьому живому.

Щорічно радістю спалахує купальське свято в селі за участю юних народознавців.

У святах – дух і мудрість народу. Усі вони спрямовані на пробудження в дітей бажання творити добро, бути гуманними, милосердними. І я намагаюся , щоб ці свята захоплювали дітей своєю красою, щоб спонукали їх до відродження давніх традицій свого села й нашої України.

Уже традиційною формою роботи гуртка є участь в різних акціях , конкурсах, проведення тематичних тижнів та місячників.

До 65- річчя визволення України та Чернігівщини від німецько - фашистських загарбників було проведено тематичний тиждень «Згадаймо про Великий Подвиг», відбулася зустріч із ветераном Духном С.Г. Діти включилися в акцію

«Велика Вітчизняна війна в долі моєї родини». Гуртківці стали учасниками обласного конкурсу» Велика Вітчизняна війна очима дітей». У номінації

«Лист у 45- й» Смаль Оксану визнано переможцем.

Сьогодні у молодіжному середовищі функціонують негативні соціальні явища , які ведуть дітей, молодь до відчуження від моралі , бездуховності.

Мені не байдужа доля моїх вихованців. Я намагаюся всіляко допомогти дітям засвоїти духовні багатства народної культури через ідеали добра, любові, честі , правди і краси.

Гадаю, що моїм учням цікаво, весело на гуртку. І все , чого вони навчилися, чим збагатилися, глибоко западе в дитячі серця, сповнить їх любов’ю до рідного краю, отчого дому.

А це окрилює мене ще більше , вимагає щоденної наполегливої праці над собою, пошуку творчості , інновацій в улюбленій справі.

Програма народознавчого гуртка

nismal — Wed, 03 Dec 2014 22:57:07 GMT

для учнів 7- 9 класів

«Народне краєзнавство»

Автор програми:

учитель Смолянської ЗОШ,

керівник народознавчого

гуртка «Берегиня»

С м а л ь Н а д і я

І в а н і в н а

П о я с н ю в а л ь н а з а п и с к а

Сучасний навчально - виховний процес вимагає від школи формування в дітей рис патріотизму, гуманізму, духовності, високої культури й моральності. А здійснити це можна завдяки вивченню народознавства, яке й покликане сьогодні виховувати наших учнів на високих культурних, національних надбаннях українського народу.

Програма народознавчого гуртка розрахована для учнів 7- 9 класів ( 68 год.). Вона має озброїти дітей теоретичними знаннями про свій рідний край, про своє село .ЇЇ метою є широке залучення гуртківців до активної діяльності , участі у святах, обрядах, у заняттях улюбленим мистецтвом

Програма вимагає використання місцевих матеріалів.

Під час практичних занять пропонуються цікаві екскурсії, пошукові роботи , експедиції, зустрічі з народними умільцями. Пропонується вивчення пісень своєї місцевості, відтворення проведення різних обрядів свого села .

Діти зможуть розвивати свої творчі можливості, здібності, навчаться працювати в колективі , а це буде формувати в них такі риси: колективізм, повагу, уміння спілкуватися, почуття відповідальності.

Програма гуртка вимагає зв’язку з екологією, музикою, історією , біологією.

Це ж сприятиме глибшому засвоєнню дітьми духовних надбань нашого народу , викликатиме прагнення юних громадян відроджувати наші національних традицій.

Мета діяльності гуртка:

Засобами народознавства формувати національно свідомих громадян України, патріотів рідної землі, свого села,

Залучати дітей до вивчення історії рідного села, його традицій, культури, побуту,

Розвивати творче мислення учнів, сприяти розвитку творчої особистості,

Розвивати в дітей прагнення відроджувати нашу духовність, рідну мову та культуру

Основні завдання:

Глибше ознайомлення з історією, культурою, побутом рідного села в минулому і сьогодні,

вивчення і збір фольклорних скарбів свого села,

залучення дітей до пошуково - дослідницьких, краєзнавчих експедицій , робіт,

організація походів , екскурсій по рідному краю,

залучення гуртківців до природоохоронних акцій , операцій,

спонукати дітей до активної творчої діяльності

Зміст програми та вимоги до гуртківців

1.З історії рідного села , 10 годин

Теоретичні заняття:

З історії вулиць . Походження назви села.

Трагічні сторінки історії : голодомор ,

Велика Вітчизняна війна

Практичні заняття:

Зустріч з довгожителями села. Пошуково- краєзнавчі

експедиції. Уроки Скорботи, Пам’яті. Виготовлення

фотоальбому «Моє рідне село»

Учні повинні :

1.Знати історію рідного села.

2.Знати історію вулиць свого села , про видатних людей

села

3.Брати участь у пошукових роботах

2.Наш родовід , 6 годин

Теоретичні заняття: тепло отчого дому. Вивчення свого

родоводу. Літопис своєї сім’ї . Взаємини в родині.

Сімейні традиції. Домашні обов’язки.

Практичні заняття: родинні свята, зустрічі

Учні повинні :

1.Знати коріння свого роду,

2.Шанувати свій рід, батьків

3.Уміти складати родовідне дерево

4.Продовжувати родинні традиції, передавати їх від

роду до роду.

3.Традиції, звичаї,обряди рідного села ,8 год.

Теоретичні заняття: давні вечорниці в селі.

Смолянське весілля. Хліборобські обряди від давнини

до сучасності. Релігійні свята, обряди. Великдень у

селі.

Практичні заняття: вивчення колядок, щедрівок.

Новорічне дійство «Щедрий вечір! Добрий вечір!»

Вивчення обжинкових пісень. Величання героїв-

хліборобів. Уроки духовності .Екскурсія в храм Святого

Миколая.

Учні повинні :

1.Вивчати давні традиції. обряди рідного села,

2.Вивчати обрядові пісні,

3.Вміти відтворювати обряди у дійствах

4. Культура, побут, 6 годин

Теоретичні заняття: наш край – пісенний. Пісні рідного

краю. Сільський фольклор.

Практичні заняття: вивчення пісень рідного краю,

творчі зустрічі із фольклорним колективом «Оберіг»

Учні повинні :

1.Вивчити пісні рідного села,

2.Уміти збирати зразки народної творчості,

3.Знати здобутки села в галузі культури

5. Ремесла, промисли, 6 годин

Теоретичні заняття: основні заняття смолянців.

Розвиток ткацтва та вишивки в селі. Давній одяг.

Практичні заняття: екскурсії до бабусиної скрині ,

у давню хату. Зустріч із майстринями села.

Учні повинні знати :

1. Основні промисли смолянців у давнину та сьогодні .

2. Майстрів вишивки свого села, їх творчість

6.Природа рідного краю, 6 годин

Теоретичні заняття: краса , багатство лісів.

Лікарські рослини в селі. Домашня аптека

Практичні заняття: уроки – екскурсії в ліс. Збір

лікарських рослин. Участь в екологічних акціях.

Учні повинні :

1.Берегти природу рідного краю.

2.Боротися за чистоту довкілля рідного села.

3.Брати участь в екологічних акціях.

4.Уміти збирати лікарські рослини, створювати

домашню аптеку

7.Сучасне село, 6 годин

Теоретичні заняття: розвиток культури, традицій села.

Сучасні промисли села. Розвиток освіти в селі. Сільське

господарство .

Практичні заняття: зустріч із народними умільцями

бджолярства , лозоплетіння, , садівництва.

Збір матеріалів про освіту в селі

Учні повинні:

1.Шанувати, примножувати звичаї свого сучасного села.

2.Шанувати людей праці, ветеранів.

3.Продовжувати родинні традиції

До славних ювілеїв

nismal — Wed, 03 Dec 2014 21:55:21 GMT

Ш а н о в н и й

Миколо

Григоровичу

Ви – найдосвідченіший, наймудріший член нашого педагогічного колективу. Дозвольте у Ваш поважний ювілей, що принесла цьогорічна засніжена, морозна зима, від усього щирого серця, від усього педколективу школи привітати Вас

Ювіляре!

Миттю сплили літа, як бурхлива осіння вода.

Все так швидко пройшло, наче і життя не було.

У тих літах були ж і весни чарівні,

І літні чудові дні,

І зимові бури, холоди,

А як цвіли щороку сади.

Не сумуйте, що роки сплили,

Вони у Вас плідні були.

Хай Бог посилає ще багато років життя,

Хай щаслива простелеться стежина в майбуття.

Хай Ваш життєвий оптимізм і бодрість не згасає,

Хай в радості життя минає.

Вам є для чого жити,

Ваша гордість- дружина, онуки і діти.

Їх любов’ю щодня зігріті,

Ще довго- довго живіть на світі.

Міцного здоров’ячка Вам на багато літ,

Хай радує Вас цей прекрасний світ.

Тищенко Вірі Андріївні присвячується

Залишився у школі життя усього слід,

і не повернуть тих прекрасних літ.

Залишилось тут все рідне Вам до болю,

бо школі ж віддано років доволі.

Позаду вже шкільні клопоти,

Згадайте : щодня були турботи,

але всюди Ви встигали,

І школою керували, мудрі поради давали,

І за село всюди вболівали.

У кожному із нас частинка вашого тепла.

Бо Ви для нас як мати була.

І навіть у кожній квіточці Ваша любов і тепло,

що від щирого серця ішло.

Ще довго буде сниться школа й діти,

І душа буде щеміти.

І як би Вам де не було,

Знаєм добре: гріє душу Вам рідне село.

Не сумуйте: попереду у Вас ще ціле життя

І море планів на майбуття.

Тож хай збуваються Всі ваші мрії

І хай живуть у серці прекрасні надії.

Ще далеко Вам до білої зими із снігами,

Вам не личить і осінь з холодами.

Ви ще літо в буйнім цвіті,

Хай же радує Вас життя і квіти

Хай ваша мудрість не згасає з роками,

Залишайтесь серцем і душею завжди із нами.

Хай здоров’ячка Вам ще Бог посилає.

Хай в радості життя минає!

У світі дивовижної природи

nismal — Wed, 03 Dec 2014 21:25:17 GMT

Дар природи неповторний

(на конкурс «Збережемо стародавні дерева»)

Схилилася вербичка над водою,

милуюся її справжньою красою.

Не лякають її ранні морози,

сумовито котить осінні сльози.

Вона - окраса у парку,

святиня в рідному краю.

Плин років не стер її краси,

чарують відблиски вранішньої роси.

На порозі зими ще красуня зелена,

струнка, чарівна і весела.

Це дар природи неповторний ,

скаже про це вам кожний.

Унікальне, незвичне це деревце,

хай довго чарує нас ще.

Стародавній велетень

Старовинна одинока тополя…

Така давня її доля.

Їй же літ уже до ста,

Така вона висока і товста.

Не одне покоління її пам’ятає,

Її кожен в селі знає.

Весняні блискавки в неї вдаряли,

Ураганні вітри гілля збивали.

Скільки ж дерево страждало,

Люди його не раз рятували.

Лелечий клекіт влітку не вгаває,

Веселе птаство на тополі співає.

Гуде на вітрі тополина,

Як далеко її вершина!

Це дерево велетнем можна назвати,

Такі дерева треба зберігати.

Оте живе творіння- то природи диво,

Що робить наше життя красиве.

Із виступу екологічного загону

Ой річко Смолянко моя!

Де ж поділася чиста, бурхлива вода твоя?

Заросла річка осокою,

Лиш видно мости над рікою.

А колись їх, знають у селі,

Затоплювало водою.

Калина

Я рослина. Я калина.

За що ж мене знівечила людина?

Юннати:

У нас у долині вона квітувала,

Плодами нас лікувала.

Чиясь безжальна рука її зламала

І на дорогу повикидала.

Та це ж жорстокість, недбалість людська!

Стоїть, плаче калина,

Сльози додолу роняє.

Це ж нам , людям, вона докоряє.

Чи ж чуєте , люди? Природа нас благає,

допомоги так прохає.

Природа-мати

Скільки ж мені можна страждати!

Я ж ваша природа – мати.

Чому ж ви , люди, стали красу мою губить?

Ой, як серденько болить.

Година спілкування з батьками

nismal — Wed, 03 Dec 2014 21:21:52 GMT

«Д о р о с л і ш а ю т ь наші діти»

Дорослішають наші діти…

Нам же час за них радіти.

Мріємо про їх світле життя,

прекрасне й чисте майбуття.

А чи ж знаємо ми проблеми дітей,

Чи цікавий кожен їх день?!

З порадою дитина до нас іде,

а чи ж підтримку потрібну знайде?

Дитячий світ повний проблем,

а ми часто раду їм не даєм.

Ми зовсім далекі від дітей,

звідси й непорозуміння рідних людей.

Дочка потребує так поради,

а в стороні ж рідна мати.

Помилилася в житті дитина ,

І далекою стала для неї рідна людина.

І меркне світ в очах дитини,

Це ж важливі проблеми родини.

Це ж , шановні, повинно нас турбувати.

Кому ж як не нам дітям допомагати.

Їх потрібно правильно розуміти :

в доросле життя ж ідуть наші діти.

Блог вчителя української мови та літерат

Українська мова , 6 клас

Тема уроку: Прикметник як частина мови

Ускладнене просте речення. Систематизація й узагальнення знань учнів

Тема уроку: Ускладнене просте речення.

Систематизація й узагальнення знань учнів

Картини природи у творах Т.Г. Шевченка. «Садок вишневий коло хати»

Тема уроку: Картини природи у творах Т.Г. Шевченка.

5 клас «Садок вишневий коло хати»

Література рідного краю . «Найдорожче серцю – рідний край»

Тема уроку: Література рідного краю .

6 клас «Найдорожче серцю – рідний край»

Виховний захід

Урок родинного виховання

Родинну святість - від роду й до роду

Звіт про роботу народознавчого гуртка

Позакласна робота з народознавства

Програма народознавчого гуртка

«Народне краєзнавство»

До славних ювілеїв

Ш а н о в н и й

Миколо

Григоровичу

У світі дивовижної природи

Дар природи неповторний

(на конкурс «Збережемо стародавні дерева»)

Стародавній велетень

Із виступу екологічного загону

Година спілкування з батьками

«Д о р о с л і ш а ю т ь наші діти»

**5 клас «*Садок вишневий коло хати»***

Родинну святість -

від роду й до роду