Творча літературно-музична композиція

«Шевченкова доля гірка»

    (до 200-річчя з дня народження Т.Г. Шевченка)

     (тихо лине мелодія «Реве та стогне Дніпр широкий»)

Давно те , знаємо, було,

Є ще на Україні те село,

де Тарасик народився,

на світ Божий з’явився.

Народився він  у  бідній хатині,

у кріпацькій великій родині

прекрасної березневої днини,

щоб стати генієм України.

Кругом гірка неволя,

Тяжка його дитяча доля.

Нещасні були ті кріпаки,

серед них і Тарасові батьки.

Гірке життя у дяка,

Робота чекала всяка.

Щоб вчитись малювати, все терпів,

а мрію здійснити  не зумів.

Віддали хлопця в козачки,

Гіркі були для нього ті роки.

Сховавшись десь у бур’яні,

малює Тарас цілі дні.

А вівці всюди розбрелись,

Тарас-«ледащо»- слухи розійшлись.

Мати долі йому не дала-

рано померла вона.

Сиротина в бур’янах сльозами омивавсь,

від мачухи злої часто  ховавсь.

Тяжка година і батька скосила,

Круглий Тарас сиротина.

Він і наймит, і школяр,

був він, знаємо, і паламар.

Його сльози Оксаночка витирала

І поради, й надію йому  давала.

І знаємо про те ми,

Що розлучилися ще вони дітьми.

Настраждався Тарас у житті доволі,

Тяжкий шлях був до волі.

І все ж йому всміхнулася доля -

Позаду вже  кріпацька неволя.

Який це був омріяний час,

На крилах щастя був Тарас

Рідною Україною він мандрує,

Багато тоді  пише  і малює.

Тихо лине мелодія « Заповіт»

Учень:

  Давно Тараса вже немає,

  А його ім’я кожний знає.

  На схилах Дніпра  спочиває наш пророк,

  По ньому звіряємо свій ми крок.

  Якби він подивився,

  як рідний край оновився.

   Квітує в щасті Україна,

   оновлена і вільна країна.

  З поклоном до Тараса йдемо,

  Любов свою ми несемо.

   Його праправнуків ми сім’я,

   шануємо щиро Шевченка ім’я.

  Такого куточка у світі немає,

  де Шевченка не знають.

   Не померкне його слава з роками,

   Вічно буде Тарас із нами.

Учні виконують пісню «Зацвіла в долині червона калина»