Позакласна робота з народознавства 

 Свою виховну діяльність з народознавства я спрямовую на формування людини високої моральності, громадянина з глибокою національною свідомістю, справжнього патріота України. А тому я як учитель - філолог на заняттях гуртка допомагаю своїм вихованцям глибше пізнати історію рідного краю , відкрити таємниці творчості українського народу, намагаюся повніше вселити в дитячі душі почуття патріотизму, поваги, любові, добра.

  Я сама глибоко черпаю знання народної творчості, добираю цікаві, емоційно насичені форми проведення занять. Головне для мене - зробити всіх гуртківців активними учасниками навчально  виховного процесу , щоб вони не тільки спостерігали та слухали , а й глибоко засвоювали народні скарби, використовували їх у своєму житті.

   Я вважаю , що народознавча робота – то духовна зброя, яка вчить наших учнів любити природу, людей, навколишній світ, вчить глибоко цінувати все те, чим багата наша  Україна.

  Виховні заходи, які я планую, вимагають від учнів прояви ініціативи , творчості і самовираження. Це і організація відпочинку, краєзнавчо - туристська робота, історико - етнографічна , пошукова діяльність.

Мої вихованці ніколи не є споглядачами. Намагаюся їх зацікавити, розвиваю в них здібності до різних видів діяльності . Я вірю і знаю , що  всі мої діти талановиті, вони є моєю надійною опорою в роботі .Я добре знаю кожну дитину, її потреби , інтереси , бажання.

   Анкети спостережень, індивідуальні спілкування з учнями дали змогу мені як керівнику гуртка відкрити для себе кожного вихованця , прогнозувати наслідки його діяльності в гуртку.

   Цікава, творча робота в перетворює дітей у творців. І вони стають ініціаторами різних  хороших справ і починань у школі , з великою охотою вирушають у мандри  включаються в різні експедиції й акції , охоче презентують свою роботу. І творять поезію, що йде із юних сердець , сповнена краси, добра, людяності.

  У своїй виховній діяльності я віддаю перевагу схваленню, заохоченню, всіляко сприяю розвитку учнівської активності, ініціативи. Це завжди додає учням впевненості в собі, розвиває відповідальність і бажання бути ще кращими, прагнення творити добрі справи.

  Сьогодні від мене, керівника, організатора народознавчого гуртка, залежить багато. .Діти ждуть , прагнуть чогось нового. Тому  в сучасних  умовах основними шляхами успішної реалізації виховної діяльності для мене є наполеглива  праця ,   розробка й реалізація нових творчих програм , використання інноваційного стилю діяльності.

  Моя  народознавча робота не зводиться  тільки до лекційних, одноманітних занять, бо тоді втратиться виховний потенціал гуртка , інтерес учнів , їх бажання працювати , займатися творчими справами. Більшість занять з народознавства- практичні . Я їх намагаюся продумати , провести так , щоб вони були цікаві, доступні дітям , відповідали їх віковим особливостям.

  Чільне місце в моїй роботі займають заняття – екскурсії , походи. Діти люблять такий вид , самі виступають ініціаторами їх проведення.

 З року в рік у мене все більше з’являється нових форм роботи із вихованцями. Це і ті , що вдосконалюю , творчо доповнюю , бо змінюється час , змінюються учні.

Інновації, які я використовую як керівник народознавчого гуртка:
пошуково - дослідницькі роботи,
пошуково - краєзнавчі експедиції,
уроки - екскурсії,
подорожі екологічними стежками,
презентації творчих робіт,
творчі проекти діяльності,
круглі столи, уроки  здоров’я  , доброти

Систематично й наполегливо я займаюся самоосвітою, розвиваю власні ідеї у процесі своєї народознавчої діяльності. Бачачи перспективи творчого розвитку, прогнозую й аналізую свою діяльність. Завжди роблю для себе підсумки певної роботи . Міркую , що вдалося., що треба допрацювати , які успіхи , невдачі .

Тому важливо для мене бути не тільки учасником інноваційної діяльності, а й експертом на етапі її аналізу.

    Працюю у взаємодії з педколективом , класними керівниками, батьками учнів.

Творча співпраця , звичайно ж, дає плідні результати. Ми спільно розробляємо заходи виховної діяльності. Можна сказати, у нас добре налагоджена система в виховної роботи, а від цього – тільки успіхи.

     Я дуже схвально можу  сказати, що батьки моїх вихованців теж у тісній співпраці зі мною. Вони беруть участь в екскурсіях, походах , у пошукових роботах.

Отже, я дуже рада, що спільна наша діяльність  спрямована на національно- патріотичне виховання юних громадян , на відродження нашої духовності .

     Виконання будь-яких завдань, проведення певних заходів, участь в акціях, операціях - усе проводиться згідно чітко розробленого плану. Кожен учень чи група дітей чітко усвідомлюють свої завдання , виконання яких для них є

почесним, відповідальним .До роботи залучаю всіх дітей. Кожен несе відповідальність за доручену справу, за її кінцевий результат.

   Так в процесі спільної творчої справи розвиваю в учнів почуття відповідальності, колективізму.

   Останнім часом я  часто залучаю своїх вихованців до пошукових робіт, які потребують чимало часу .Діти охоче включаються в таку роботу.

     Довгою й клопіткою була пошуково - дослідницька робота гуртківців «Хліб очима дітей», яку вони представляли на обласній виставці »Хліб- усьому голова»., підготувавши прекрасну виставку. Спільно було розроблено творчий проект

»Хліб- наше багатство» , за яким і проводилася пошукова робота. Конкретно було визначено основні напрямки роботи, етапи проекту. Діти наполегливо працювали під час літніх канікул , зібрали багато цікавих матеріалів. Три групи дітей виконували різні завдання : спостерігали за ходом жнив на полях рідного села., зустрічалися із хліборобами , бували на току, зібрали чимало матеріалів про голодомор, провели тематичний тиждень у школі .

  До дня хлібороба юні народознавці підготували вечір - зустріч із трударями свого села «Низький уклін вам, славні хлібороби» , де було вшановано людей  хліборобської праці.

   Справжнім святом у школі стала презентація гуртківців своєї пошукової роботи , куди було запрошено хліборобів , батьків, які порадували смачними паляницями , пахучим короваєм.

       Цікавим був урок духовності  »Цілую хліб гарячий на столі…» із народною майстринею Павленко Наталією Володимирівною. Діти спостерігали за роботою вмілої господині , училися її майстерності , поласували духмяним хлібом та свіженькими пиріжечками.

  Велика робота проведена гуртківцями по вивченню історії рідного краю, свого села, його минулого та сьогодення.

   Це і створення фольклорного альманаху «Від роду до роду» , і організація тематичної виставки « Мій рідний край, моя земля» .Гуртківцями упорядкований

пісенний збірник «Пісні рідного села» . Чудово організоване  пісенне свято гуртківці провели за участю лауреата районних, обласних , Всеукраїнських фестивалів – фольклорного колективу нашого села «Оберіг».

   Багато пісень вивчено моїми вихованцями .Це вони стають ініціаторами проведення фольклорних заходів у школі , де радують усіх своїми чудовими голосами.

   Ніхто не був байдужий до проведення народознавчого свята» Святе, як хліб, моє рідна село». Чималу пошукову роботу провели діти , готуючись до цього заходу.

Це і вивчення історії села, і зустріч із довгожителями, і збір матеріалів про видатних людей, і про сьогодення рідного села.

  Свято проходило в українській світлиці , заквітчаній нашими  смолянськими рушниками. Учні зібрали давні речі , якими користувалися колись жителі села, зібрали на виставку речі наших сільських умільців.

   Здійснили ми екскурсію по всіх вулицях, закутках села . Усі вони мають свою історію, чимось відомі. Багато матеріалів зібрано про наших славних земляків , героїв війни: Гончара Павла  та Вікторова Григорія.

Іменами відважних земляків названо вулиці села , де живуть прекрасні люди.

     Побувала я із своїми вихованцями на екскурсіях у справжніх майстрів своєї справи, що живуть поруч із нами, творять справжні дива.

   Відвідали ми ремісничу мастерню вчителя- пенсіонера , справжнього майстра своєї справи Павленка Петра Родіоновича. Захопилися діти чудовими виробами із дерева. Надзвичайне задоволення отримали діти від зустрічей із сільськими умільцями по лозоплетінню Янка Василя Даниловича та Зажидька Григорія Трохимовича .

    Кожного року буваємо в оселях майстринь українських рушників .Любовно оглядаємо старовинні скрині господинь з давніми рушниками, вишитим одягом.

   Радують наші серця чудові вироби Єрмоленко Н.І.,  Янушкевич К.Г,

Цибульської Л.В., Гончар О.О. та інших.

Надзвичайно велике задоволення  учні отримали від екскурсії до видатної майстрині українських рушників Андріяш Ганни Олександрівни , де ми провели урок народознавства «Рушнички ж ви мої, рушнички» . Славна ткаля- справжня майстриня. ЇЇ вмілими , невтомними руками вишито сотні рушників. А скільки виткала їх на верстаті, роботу за яким не залишає Ганна Олександрівна і сьогодні у свої 84 , бо то для неї – велика насолода, радість життя , надзвичайне задоволення. Діти пильно стежили за роботою ткалі на верстаті, самі пробували працювати, і  це вони робили із задоволенням .

   Такі види роботи мого гуртка розвивають естетичні смаки дітей , спонукають дітей до трудової діяльності , захоплюють красою .

   Такою ж метою було і проведення уроку духовності » Родинну святість у серці бережемо»за участю батьків, родичів гуртківців ,де було представлено родинні вишивки. Проведений захід засвідчив про те , що діти шанують , переймають родинні традиції,  продовжують їх  і примножують. Дівчатка добре вишивають, мають свої чудові роботи.

   Багато різних майстрів , умільців живе в нашому селі. Ознайомитися із їхнім мистецтвом , навчитися чогось – мета екскурсій до таких талановитих людей.. Досвідчений садівник Польгуй Микола Григорович охоче розкрив таємниці свого улюбленого заняття, вирощування чудових сортів винограду. До речі, він корисне поєднує з красивим , бо дуже кохається у квітах.

  А сільський бджоляр Махній Василь Миколайович  так захоплююче розповів про своє бджолярство , пригостив дітей медом.

 Мої вихованці дуже люблять свята. Пропонують, як краще зробити, що нового можна. Скільки дітей, стільки і думок.

  Велику виховну силу мають традиції, обряди, звичаї , пов’язані з народним календарем. Кожного року мої вихованці весело гуляють на українських Андріївських вечорницях, готують свят – вечір . А в новорічному дійстві «Щедрий вечір! Добрий вечір!» , яким ми вітаємо жителів села, поетизуються побажання здоров’я й добробуту господарям, щастя в домі.

Не обходиться поза нашою вагою і прихід весни . Це мої діти оспівують красу життя у піснях - веснянках, висловлюють похвалу матері - землі і всьому живому.

   Щорічно радістю спалахує купальське свято в селі за участю юних народознавців.

У святах – дух і мудрість народу. Усі вони спрямовані на пробудження в дітей бажання творити добро, бути гуманними, милосердними. І я намагаюся , щоб ці свята захоплювали дітей своєю красою, щоб спонукали їх до відродження давніх традицій  свого села й  нашої України.

      Уже традиційною формою роботи гуртка є участь в різних акціях , конкурсах, проведення тематичних тижнів та місячників.

     До 65- річчя визволення України та Чернігівщини від німецько - фашистських загарбників було проведено тематичний тиждень «Згадаймо про Великий Подвиг», відбулася зустріч із ветераном Духном С.Г. Діти включилися в акцію

«Велика Вітчизняна війна в долі моєї родини». Гуртківці стали учасниками обласного конкурсу» Велика Вітчизняна війна очима дітей». У номінації

«Лист у 45- й» Смаль Оксану визнано переможцем.

   Сьогодні у молодіжному середовищі функціонують негативні соціальні явища , які ведуть дітей, молодь до відчуження від моралі , бездуховності.

     Мені не байдужа доля моїх вихованців. Я намагаюся всіляко допомогти дітям засвоїти духовні багатства народної культури через ідеали добра, любові, честі , правди і краси. 

    Гадаю, що моїм учням цікаво,  весело на гуртку. І все , чого вони навчилися, чим збагатилися, глибоко западе в дитячі серця, сповнить їх любов’ю до рідного краю, отчого дому.

    А це окрилює мене ще більше , вимагає щоденної наполегливої праці над собою, пошуку творчості , інновацій в улюбленій справі.